история украины На Головну > На Головну > На Головну
 

Історія України

Історія України
Мово рідна, слово рідне

Мово рідна, слово рідне

Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має !"



Мово рідна, слово рідне
Мирослава ГНАТЮК (Львів)


Сучасній Стан
Говірки Переселених Лемків


Лемківщина - цікавий і важливий у діалектному відношенні реґіон. З огляду на те, що сучасна Лемківщина охоплює лише її південні райони (Пряшівщину), а більшість носіїв говору переселили, то можемо говорити лише про сучасний стан окремих говірок, що острівцями розкинуті на території України (зокрема на Львівщину, Тернопільщину, Івано-Франківщину, навіть у Кіровоградщину) та Західної Польщі.
Враховуючи ці обставини, ставимо собі за мету коротко охарактеризувати сучасний стан словникової системи говірки лемків, депортованих під час акції «Вісла» зі с.Шкляри Сяноцького повіту (колишня Північно-східна Лемківщина) у західну частину України, зокрема на Львівщину. Тому на основі матеріалів, записаних до 1947 року - часу переселення лемків, та теперішніх, ми можемо прослідковувати ті зміни, що відбулися у мовленні інформаторів* (особи різного віку: старше покоління від 72 до 87 років, молодше покоління 32 - 52 років) за понад 50 років проживання у Львові, фіксуючи вплив української літературної мови та нового діалектного середовища. Переселенці мали тут здебільшого індивідуалізовану працю - наслідок - не надто великий вплив літературної мови при збереженні лемківського діалектного субстрату. І тому саме цей лемківський говірковий фон залишається дуже вигідним ґрунтом для визначення специфіки запозичень елементів літературного мовлення і окремих рис Наддністрянського діалекту.
Характеризуючи карпатськиі говори (лемківський зокрема), Ф.Жилко писав, що вони мають свої особливості у лексичному складі: збережені деякі архаїчні лексеми при наявності місцевих діалектизмів (у ремісничій лексиці, ботанічній термінології тощо); а також знаходимо запозичення з румунської, угорської, турецької, словацької, польської та німецької мов [1, С.125]. А найбільш характерні лексеми лемківського діалекту вміщує передусім Мовний атлас давньої Лемківщини З.Штібера [2], який фіксує словниковий склад говірок до горезвісної акції «Вісла».
Тому на основі матеріалів, що їх нам вдалося зібрати, і названого вище Атласу, можливо у загальних рисах простежувати сучасний стан мовлення переселених лемків. Зібрано значну кількість матеріалу, тут наведемо лише декілька прикладів, щоб розглянути сучасний стан словникового запасу переселених у 1945-1947 роках лемків. Розглянемо слова, що ведуть свій родовід від праслов’янської та староукраїнської мови, а у сучасній українській літературній мові вважаються архаїзмами), проте збережені у мовленні інформаторів ще до сьогодні: напр. бридота ← «гидота, погань» - від праслов’янського бридъ ← «гострий, кислий, огидний», а потім «негарний, бридкий, поганий» [3, С.255]. Старше покоління лемків уживає цю лексему в значенні «огидний, поганий, бридкий», натомість у середнього покоління, фіксуємо крім цих значень ще одне - «кислий»; ватра ← «вогнище, багаття» - походження цього слова не зовсім відоме, можливо спільнослов’янське, споріднене з авестійським atar ← «вогонь» [3, С.339-340], у праці І.Верхратського фіксується «підлога в пецу, на котрі хльіб пече» [6, С.395] Переселенці старшого віку уживають цю лексему і досі у такому значенні, а от у середнього покоління ми уже не зауважували такого слововживання, натомість особи середнього віку розуміють це слово у літературному значенні »вогнище, багаття»; вигляд ← «вікно» - основа давня, пор. церковнослов’янське глядати [3, С.532], І.Верхратський подає те саме значення [6, С.397], проте інформатори у такому значенні це слово не використовують - як у старшого, так і у середнього покоління фіксується літературне вживання цієї лексеми: «місцевість, яку видно» [4, С.373]; кліпаки ← «повіки» - слово з’явилося на основі старого дієслова кліпати [5, С.462]. Цей іменник фіксуємо сьогодні лише у мовленні старшого покоління, хоча паралельно знаходимо і літературно-нормативне вживання; студенька ← «джерело» в основі праслов’янське студ, І.Верхратський подає у значенні «криничка» [6, С.471], тепер використовують у мовленні особи старшого віку у значенні «криниця», а от у середнього покоління такого слововживання не спостережено.
Навіть на основі наведених кількох прикладів можна зробити висновок про те, що можливо завдяки сталому парокситонічному наголосові деякі лексеми збереглися у говірці з їх семантичною своєрідністю: частину слів зберігають мовці всіх поколінь незалежно від віку; частина зафіксована у попередньому вигляді, але з іншим семантичним навантаженням; певна група лексем збереглася тільки в осіб старшого віку. Занепад однокореневих слів (кліпаки-іменник, кліпати-дієслово) у межах однієї граматичної категорії не означають занепаду у межах іншої, навіть у тих випадках, якщо навіть фіксуємо із літературно-нормативним вживанням щодо форми вислову, є однак розбіжності щодо частоти вживання.





1. Жилко Ф. Т. Говори української мови.- Київ, 1958.
2. Stieber Z. Atlas językowy dawnej Łemkowszczyzny.- Łódź, 1956- 1964.- Zeszyt I-VIII.
3. Етимологічний словник української мови.- Т. І.- Київ, 1982.
4. Словник української мови в 11-ти томах.- Т. І.
5. Етимологічний словник української мови.- Т. ІІ.
6. Верхратський І. Про говор галицьких лемків.- Львів, 1902.- 489 с.
• Інформатори: Котис Іван (1905-1991), Котис Анна (1908-1981), Котис Анастасія (1921-1998)- хоч самі мовці вже померли, проте у мене збереглися деякі магнітофонні записи їх діалектного мовлення; Котис Параскевія (1936 р. н.), Котис Марія (1929 р. н.), Землянська Марія (1921 р. н.), Землянська Катерина (1923 р. н.). Освіта - 4 класи.
Василь Колодійчик


www.ukrainaforever.narod.ru: www.ukrainaforever.narod.ru and www.ukrainaforever.narod.ru
Copyright ©2002, www.ukrainaforever.narod.ru

www.ukrainaforever.narod.ru
Copyright ©2005 www.ukrainaforever.narod.ru

< www.ukrainaforever.narod.ru - www.ukrainaforever.narod.ru >



www.ukrainaforever.narod.ru
Hosted by uCoz