≤стор≥¤ ”крањни

Ќј÷≤ќЌјЋ≤«ћ? Ц Ќј÷≤ќЌјЋ≤«ћ!

"—ова ћ≥нерви, ¤ка в≥стуЇ мудр≥сть, казав √еіель, вил≥таЇ в сут≥нках. ј те, що вона кружл¤Ї довкола нац≥й ≥ нац≥онал≥зму, сл≥д вважати доброю ознакою."
≈рик √обсбаум

—ьогодн≥ ми часто стикаЇмос¤ з такими категор≥¤ми, визначенн¤ми ¤к нац≥онал≥зм, нац≥онал≥сти, нац≥онал≥стичн≥ орган≥зац≥њ. ѕри чому ц≥ слова досить часто вживаютьс¤ ¤к означенн¤ чогось негативного, такого що потребуЇ осуду, не Ї допустимим. якщо спитати засуджувача нац≥онал≥зму що таке нац≥онал≥зм, в≥н здеб≥льшого не дасть пр¤моњ в≥дпов≥д≥ а вдастьс¤ до аналог≥й, згадуючи фашизм, нацизм (скорочена назва н≥мецького нац≥онал-соц≥ал≥зму) ≥ на —ход≥ ”крањни згадаЇ ще Убандер≥вщинуФ. ћоже згадати ще й с≥он≥зм. јле ч≥ткоњ в≥дпов≥д≥ на запитанн¤ що ж таке нац≥онал≥зм отримати в≥д його перес≥чних критик≥в найчаст≥ше не вдастьс¤. ’≥ба що сп≥вбес≥дник скаже що це виокремленн¤ одноњ нац≥њ (а може сказати нац≥ональност≥) з ≥нших, ≥деолог≥¤, ¤ка ставить одну нац≥ю (нац≥ональн≥сть) над ≥ншими, ствердженн¤ виключност≥ ≥ зверхност≥ одноњ нац≥њ (нац≥ональност≥) на шкоду ≥ншим. ≤ загалом не матиме рац≥њ.

¬≥дсутн≥сть ч≥ткоњ в≥дпов≥д≥ Ц св≥дченн¤ в≥дсутност≥ ч≥ткого знанн¤ ≥ усв≥домленн¤ щодо обговорюваноњ категор≥њ. “о ж давайте спробуЇмо хоча б поб≥жно роз≥братис¤ з тим що таке нац≥онал≥зм, фашизм, нацизм, с≥он≥зм, шов≥н≥зм, що м≥ж ними сп≥льного ≥ чому це р≥зн≥ визначенн¤, ¤к≥ у б≥льшост≥ гол≥в переплуталис¤ у щось недовизначене ≥ недозрозум≥ле. ј незрозум≥ле але на¤вне зазвичай викликаЇ тривогу, так вже влаштована людська псих≥ка. ћожливо, певне усв≥домленн¤ зн≥ме напругу, викликану в≥ртуальною УнебезпекоюФ. ѕитанн¤м нац≥онал≥зму присв¤чена величезна к≥льк≥сть джерел, досл≥джень, програмних документ≥в. ” газетн≥й статт≥ неможливо навести бодай дещицю з усього, що написане. —пробуЇмо зробити це коротко, тезами, усв≥домлюючи неможлив≥сть дати тут поглиблену ≥нформац≥ю.

” книз≥ УЌац≥онал≥змФ найв≥дом≥ший сучасний досл≥дник нац≥онал≥зму ≈нтон≥ —м≥т пише: УЌац≥онал≥зм Ч це ≥деолог≥¤, ¤ка ставить у центр≥ своњх ≥нтерес≥в нац≥ю ≥ прагне спри¤ти њњ розкв≥ту. ™ три завданн¤ нац≥онал≥зму: нац≥ональна автоном≥¤, нац≥ональне обТЇднанн¤ й нац≥ональна ≥дентичн≥сть. Ќа думку нац≥онал≥ст≥в, нац≥¤ не спроможна вижити без достатнього про¤ву вс≥х трьох завдань.Ф ≈нтон≥ —м≥т використовуЇ таке Уробоче визначенн¤Ф нац≥онал≥зму: "≥деолог≥чний рух за здобутт¤ й збереженн¤ автоном≥њ, Їдност≥ та ≥дентичност≥ населенн¤, представники ¤кого вважають, що вони становл¤ть реальну або потенц≥йну нац≥юФ. —м≥т не спроста подаЇ це визначенн¤ ¤к УробочеФ бо терм≥нолог≥¤ у теор≥њ нац≥онал≥зму остаточно не встановлена Ц дос≥ тривають дискус≥њ ≥ ≥снують р≥зн≥ думки щодо визначень Унац≥¤Ф, Унац≥онал≥змФ та дотичних категор≥й. Ѕо теор≥¤ нац≥онал≥зму Ц наука молода, ¤ка вийшла з живоњ сусп≥льноњ практики. ј практика завжди була ≥ Ї неоднор≥дною ≥ багатогранною. Ќац≥онал≥зм ¤к теор≥¤, практика ≥ про¤в сусп≥льних настроњв зм≥нюЇ форми разом ≥з зм≥нами сусп≥льства, умов його житт¤, р≥внем розвитку сусп≥льноњ думки.

≈нтон≥ —м≥т зазначаЇ: Уякщо м≥ж науковц¤ми ≥ Ї згода, то т≥льки в тому, що терм≥н "нац≥онал≥зм" ц≥лком новий. Ќайперше його вжив у розум≥нн≥ певного соц≥ального й пол≥тичного пон¤тт¤ н≥мецький ф≥лософ …оганн •отфр≥д √ердер та французький церковник-контрреволюц≥онер абат ќіюстен де Ѕарюель наприк≥нц≥ XVIII ст. Ќа початку XIX ст. слово трапл¤лос¤ зр≥дка; в англ≥йськ≥й мов≥ його вперше вжили 1836 р. у теолог≥чному розум≥нн≥ в доктрин≥ про богообран≥ нац≥њ. ¬≥дтод≥ терм≥н ототожнювали з нац≥ональним себелюбством, але зазвичай перевагу надавали ≥ншим терм≥нам, таким ¤к "нац≥ональн≥сть" ≥ "нац≥ональна належн≥сть", з≥ значенн¤ми палкого нац≥онального прагненн¤ чи нац≥ональноњ самобутност≥ . —правд≥, терм≥н "нац≥онал≥зм" набув т≥Їњ низки значень, з ¤кими його нин≥ повТ¤зують, т≥льки впродовж минулого стол≥тт¤. Ќайосновн≥ш≥ з них:

(1) процес утворенн¤ й становленн¤ нац≥й;

(2) почутт¤ й св≥дом≥сть належност≥ до нац≥њ;

(3) мова й символ≥ка нац≥њ;

(4) соц≥альний ≥ пол≥тичний рух в≥д ≥мен≥ нац≥њ;

(5) доктрина ≥/або ≥деолог≥¤ нац≥њ, загальна й конкретна.

ƒуже непроста ситуац≥¤ ≥ з тлумаченн¤м терм≥ну Унац≥¤Ф. Ѕо Ї нац≥њ ≥ нац≥њ ≥ кожна з них маЇ свою ≥стор≥ю, умови виникненн¤ та розвитку, доктрину, ≥деолог≥ю, м≥фи ≥ реальн≥ умови ≥снуванн¤. ¬≥дтак ≥ р≥зновид≥в нац≥онал≥зму Ї багато, нац≥онал≥зм кожноњ нац≥њ в≥дбиваЇ ≥сторичн≥ етапи њњ розвитку, реальн≥ дос¤гненн¤ ≥ загрози, виробити Їдину теор≥ю нац≥онал≥зму ≥ визначенн¤ нац≥њ у так≥й ситуац≥њ вкрай складно, ¤кщо можливо взагал≥. ÷е т≥льки б≥льшовики-марксисти могли вчепитис¤ за одне-Їдине визначенн¤ нац≥њ, абсолютизувати його ≥ вважати що це дана нав≥к мудр≥сть. ћожна х≥бащо в≥дсл≥дковувати процес розвитку нац≥й ≥ нац≥онал≥зму ≥ шукати у ньому сп≥льне. ÷им, власне, ≥ займаютьс¤ досл≥дники нац≥онал≥зму ≥, можливо, ще одне, у чому вони згодн≥ один з одним, це визнанн¤ на¤вност≥ нац≥онал≥зму ≥ зростанн¤ його рол≥ у сучасному св≥т≥. —аме нац≥ональн≥ рухи утворили ту картину св≥ту, ¤ку ми бачимо сьогодн≥. ≤ хоча б з ц≥Їњ причини не варто закривати оч≥ на ≥снуванн¤ нац≥онал≥зму чи огульно його гудити. «нанн¤ озброюЇ ≥ даЇ ≥нструменти дл¤ керуванн¤ сусп≥льними процесами, незнанн¤ ≥ ≥гноруванн¤ на¤вного заводить на ман≥вц≥ ≥ Ї шл¤хом у безодню.

ƒуже коротко ≥ конспективно Ц

Ўов≥н≥зм- найб≥льш од≥озна форма нац≥онал≥зму, пропов≥дь нац≥ональноњ вин¤тковост≥, протиставленн¤ ≥нтерес≥в одн≥Їњ нац≥њ ≥нтересам ≥ншоњ нац≥њ; поширенн¤ ≥дей нац≥ональноњ переваги, розпалюванн¤ нац≥ональноњ ворожнеч≥ й ненавист≥. ÷ей терм≥н з'¤вивс¤ у ‘ранц≥њ в 1831 роц≥ (в комед≥њ брат≥в  онь¤р "“рикол≥рна кокарда" одним з героњв був агресивний новобранець Ќ≥кол¤ Ўовен де –ошфор; вважаЇтьс¤, що прообразом цього персонажа була реальна особа - ветеран наполеон≥вських в≥йн Ќ≥кол¤ Ўовен, вихований у дус≥ поклон≥нн¤ ≥мператору - творцю "велич≥" ‘ранц≥њ). —ловом "шов≥н≥зм" прийн¤то позначати р≥зноман≥тн≥ про¤ви нац≥онал≥стичного екстрем≥зму.

‘ашизм Ц до нац≥онал≥зму ¤к такого маЇ досить опосередковане в≥дношенн¤. ‘ашизм це доктрина ≥ практика творенн¤ Укорпоративноњ державиФ, основаноњ на п≥дкоренн≥ вождю. ≤деологом ≥ пров≥дником фашизму був Ѕен≥то ћуссол≥н≥. « нац≥онал≥змом у широкому розум≥нн≥ фашизм повТ¤заний х≥бащо тим що реал≥зувавс¤ у межах одноњ держави, ¤ка ототожнювалас¤ з нац≥Їю ≥ нац≥ональним м≥фом про спадков≥сть тогочасноњ ≤тал≥њ в≥д –имськоњ ≤мпер≥њ. јле на першому м≥сц≥ у теор≥њ фашизму стоњть не нац≥¤, а держава. Ќазва УфашизмФ походить в≥д обраного фашистами символу Їдност≥ ≥ влади Ц л≥кторських звТ¤зок прутт¤, ¤к≥ мають латинську назву Ффасц≥њФ. ѕочатково фашистами ћуссол≥н≥ називав член≥в ≥тал≥йських бойових дружин.

Ќацизм (правильно Ц нац≥онал-соц≥ал≥зм) Ц державний устр≥й, доктрина ≥ практика творенн¤ тотал≥тарноњ соц≥ал≥стичноњ держави у Ќ≥меччин≥ перед ≥ п≥дчас ƒругоњ —в≥товоњ в≥йни. ¬≥д нац≥онал≥зму був позичений шов≥н≥зм французького штибу (УЌ≥меччина понад усеФ), ¤ким виправдовувалас¤ Унеобх≥дн≥стьУ завоюванн¤ нових територ≥й ≥ творенн¤ м≥фу про право на це, в≥д ≥тал≥йського фашизму Ц принцип корпоративноњ держави. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥тал≥йського фашизму на перше м≥сце нац≥онал-соц≥ал≥сти ставили не державу а нац≥ю. Ќа практиц≥ нацистська Ќ≥меччина була м≥л≥таризованою тотал≥тарною соц≥ал≥стичною державою, дос¤гненн¤ ¤коњ у забезпеченн≥ соц≥альних п≥льг дл¤ населенн¤ (але за рахунок м≥л≥таризац≥њ економ≥ки ≥ пограбуванн¤ ≥нших народ≥в) були значними. «астосуванн¤ терм≥ну УфашизмФ дл¤ визначенн¤ нац≥онал-соц≥ал≥зму Ї не зовс≥м коректним штампом.

—≥он≥зм Ц –≥зновид Їврейського нац≥онал≥зму, нац≥ональний рух ≥ нац≥ональна доктрина, зм≥стом ¤коњ Ї збереженн¤ Ївре¤ми нац≥ональноњ ≥дентичност≥ ≥ нац≥ональноњ Їдност≥, створенн¤ ≥ розвиток Їврейськоњ нац≥ональноњ держави, збереженн¤ ≥ розвиток нацональноњ культури, мови, звичањв. —≥он≥зм допускаЇ р≥зн≥ п≥дходи ≥ ≥деолог≥њ у трактуванн≥ завдань ≥ ц≥лей. √оловна мета с≥он≥зму Ц створенн¤ нац≥ональноњ держави - дос¤гнута у 1948 роц≥. —ьогодн≥ с≥он≥зм головним чином про¤вл¤Їтьс¤ у п≥дтримц≥ держави ≤зрањль.

”крањнський нац≥онал≥зм Ц у багатьох асоц≥юЇтьс¤ виключно з ≥мТ¤м —тепана Ѕандери, ќрган≥зац≥Їю ”крањнських Ќац≥онал≥ст≥в (ќ”Ќ), ”крањнською ѕовстанською јрм≥Їю (”ѕј) та з «ах≥дною ”крањною. ѕочасти це так, але т≥льки почасти. Ѕо зародивс¤ украњнський нац≥онал≥зм задовго до ƒмитра ƒонцова, котрий спов≥дував ≥нтегральний нац≥онал≥зм тотал≥тарного штибу, Ѕандери, ћельника ≥ ќ”Ќ-”ѕј. „ас по¤ви украњнського нац≥онал≥зму досл≥дники в≥днос¤ть до час≥в ѕетра ѕершого ≥  атерини ƒругоњ, а дехто до час≥в, ¤к≥ передували утворенню –еч≥ ѕоспол≥тоњ ≥ ¬еликого  н¤з≥вства Ћитовського. Ќавколо украњнського нац≥онал≥зму, головними ц≥л¤ми ¤кого були ≥ Ї ц≥л≥, визначен≥ ≈нтон≥ —м≥том - нац≥ональна автоном≥¤ ≥ нац≥ональна держава, нац≥ональне обТЇднанн¤ й нац≥ональна ≥дентичн≥сть, створено багато легенд ≥ м≥ф≥в, що не в≥дпов≥дають д≥йсност≥. ƒосить ¤скраво походженн¤ ≥ ц≥л≥ створенн¤ тих м≥ф≥в висв≥тлен≥ у статт≥ етн≥чного рос≥¤нина ≤гор¤ ЋосЇва Ђ‘еномен бандерофобии в русском сознанииї, надрукован≥й нещодавно у газет≥ Ђ‘лот ”крањниї.  оротко про причини по¤ви м≥ф≥в ≥ легенд про страшний украњнський нац≥онал≥зм. ќдною з найб≥льших загроз ц≥л≥сност≥ –ос≥йськоњ ≤мпер≥њ, а п≥зн≥ше ≥ –ад¤нського —оюзу були нац≥онал≥зми поневолених ≥мпер≥Їю народ≥в. ÷≥ нац≥онал≥зми носили етн≥чний характер ≥, зг≥дно з визначенн¤м, не дивуйтес¤, ¬олодимира Ћен≥на, були нац≥онал≥змами гноблених нац≥й. ≤ т≥ гноблен≥ нац≥њ чинили оп≥р русиф≥кац≥њ, нищенню нац≥ональних мов ≥ звичањв, економ≥чному свав≥ллю ≥мперських м≥н≥стерств, ¤к≥ перекроювали традиц≥йн≥ нац≥ональн≥ економ≥ки на догоду ≥мперським планам. ƒержавн≥ д≥¤ч≥, ≥деологи, спецслужби царськоњ –ос≥њ ≥ —–—– в≥дчували загрозу, що њњ становив нац≥онал≥зм загарбаних околиць-колон≥й, а п≥зн≥ше Ц нац≥ональних республ≥к, ≥ вживали вс≥х доступних заход≥в дл¤ його придушенн¤, у тому числ≥ ≥ силових. Ћоскутна ≥мпер≥¤ трималас¤ на штиках ≥ брехн≥ про щасливу с≥мТю народ≥в, використанн≥ таланту письменник≥в ≥ поет≥в дл¤ творенн¤ легенд ≥ страшилок, вихованн≥ молодого покол≥нн¤ на тих страшилках ≥ легендах. Ќа наших очах ≤мпер≥¤ ув≥йшла у другу (першою було в≥дТЇднанн¤ ‘≥нл¤нд≥њ ≥ ѕольщ≥) стад≥ю розпаду Ц в≥д нењ в≥д≥йшла низка околичних колон≥й, серед ¤ких Ц ”крањна.

 ≥нець ’’ стор≥чч¤ став дл¤ св≥ту часом тр≥умфу нац≥онал≥зму Ц нац≥ональн≥ рухи дос¤гли чималих усп≥х≥в у —х≥дн≥й та ѕ≥вденн≥й ™вроп≥, ÷ентральн≥й ≥ —х≥дн≥й јз≥њ, јфриц≥, на Ѕританських островах та у ќкеан≥њ. ƒосл≥дники вважають що ’’≤ стор≥чч¤ стане стор≥чч¤м нац≥онал≥зму. „и це сумний прогноз чи, навпаки, позитивний?

—права у тому що нац≥онал≥зм ¤к теор≥¤ ≥ практика зм≥нюЇтьс¤ разом з≥ зм≥нами у св≥т≥. ѕроцеси глобал≥зац≥њ, св≥товоњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ, л≥берал≥зац≥њ сусп≥льноњ думки викликають зм≥ни самого нац≥онал≥зму, в≥н набуваЇ нових форм, залишаючи у минулому те, що в≥дмираЇ. —ьогодн≥ етн≥чний нац≥онал≥зм, оск≥льки вже фактично немаЇ моноетн≥чних держав, залишаЇтьс¤ лише долею бездержавних нац≥й, ¤к≥ прагнуть державноњ автоном≥њ. «Т¤вивс¤ ≥ набрав окреслених форм пол≥тичний нац≥онал≥зм, повТ¤заний з сучасним визначенн¤м пол≥тичноњ нац≥њ. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ украњнського нац≥онал≥зму Ц зТ¤вившис¤ ¤к етн≥чний нац≥онал≥зм, нац≥онал≥зм одноњ етн≥чноњ нац≥њ, в≥н пройшов довгий шл¤х усп≥х≥в ≥ поразок, помилок ≥ њх усв≥домлень ≥, нарешт≥, перем≥г у головному. —творена незалежна украњнська держава. Ќа час≥ творенн¤ пол≥тичноњ украњнськоњ нац≥њ. ѕол≥тичний нац≥онал≥зм Ц це нац≥онал≥зм громад¤нський, коли громад¤ни держави незалежно в≥д етн≥чного походженн¤ чи м≥сц¤ проживанн¤ в≥дчувають себе часткою Їдиного ц≥лого, прагнуть процв≥танн¤ своЇњ держави, зайн¤тт¤ нею належного м≥сц¤ у св≥т≥, високого добробуту, ¤кий њм ц¤ держава маЇ забезпечити. Ќац≥онал≥зм взагал≥ ≥ зокрема пол≥тичний нац≥онал≥зм не Ї синон≥мом патр≥отизму. Ѕо патр≥отизм Ц це любов до батьк≥вщини. Ћюбов Ї почутт¤м спонтанним ≥ не завжди усв≥домленим. Ћюбов ≥ все. Ќац≥онал≥зм Ц це усв≥домленн¤ приналежност≥ до нац≥њ, св≥доме прагненн¤ до вир≥шенн¤ завдань, ¤к≥ сто¤ть перед нац≥Їю, спов≥дуванн¤ ≥дей, ¤к≥ Ї нац≥ональними. јле ¤к можна, будучи нац≥онал≥стом, не бути патр≥отом своЇњ нац≥ональноњ держави?

як≥ сьогодн≥ маЇмо нац≥ональн≥ ≥дењ? ≈кс-президент  учма одного разу сказав, що в ”крањн≥ нац≥ональна ≥де¤ не спрацювала. який був президент, таке було й усв≥домленн¤ ним нац≥ональноњ ≥дењ. ј ц¤ ≥де¤ ≥снуЇ, ≥ нав≥ть не одна. ≤ перша з цих ≥дей Ц дл¤ збереженн¤ держави, дл¤ њњ визнанн¤ у св≥т≥, усп≥шноњ ≥нтеграц≥њ у сучасн≥ економ≥чн≥ ≥ пол≥тичн≥ системи в ”крањн≥ маЇ бути створена пол≥тична нац≥¤. Ќац≥¤ громад¤н ”крањни, консол≥дованих навколо сп≥льних нац≥ональних ≥нтерес≥в ≥ культурних ц≥нностей. ƒл¤ цього мусимо подолати розб≥жност≥ м≥ж —ходом ≥ «аходом, припинити дурн≥ мовн≥ дискус≥њ, пок≥нчити з пол≥тичною шизофрен≥Їю у власних головах, перемогти навТ¤зан≥ рад¤нським вихованн¤м ≥ осв≥тою стереотипи, у тому числ≥ ≥ у ставленн≥ до нац≥онал≥зму, виховати нов≥ покол≥нн¤ у любов≥ ≥ поваз≥ до ”крањни, бо њм ≥ њхн≥м нащадкам жити у ц≥й держав≥.  р≥м того - забезпечити справедливий розпод≥л благ м≥ж громад¤нами, прозор≥сть нац≥ональноњ економ≥ки, пок≥нчити з неконтрольованим накопиченн¤м крим≥нальних кап≥тал≥в.

≤, н≥чого не поробиш, Ц немаЇ нац≥њ, у тому числ≥ пол≥тичноњ, ¤кщо б≥льш≥сть нац≥њ складаЇ автохтонний етнос, без нац≥ональноњ мови, нац≥онального характеру, нац≥ональних звичањв, нац≥ональноњ культури, нац≥онального м≥фу, нац≥ональних символ≥в ≥ нац≥ональноњ ≥стор≥њ. —в≥т вже виробив механ≥зми ≥ ≥нструменти, завд¤ки ¤ким пол≥етн≥чне населенн¤ стаЇ пол≥тичною нац≥Їю. ÷им досв≥дом треба скористатись. ÷е не простий ≥ не короткий шл¤х. јле мета варта зусиль. ≤ пол≥тичний нац≥онал≥зм на цьому шл¤ху ≥ на ≥сторичному шл¤ху ”крањни Ї запорукою Їднанн¤, а не розбрату.

ƒжерело: ћайдан та www.ukrainaforever.narod.ru