«Космополітичний» Націоналіст ». Козацько-селянські повстання... Депортація не буває добровільною. Історія міста Дніпропетровська. Етнічні межі України. Етнічність Українців. Етнографічні групи українців. Феномен Фольк-Хистори. Гуцульщина. Короткий екскурс в Історію Лемків. «Брат Старший» — Друг, А Істина — Ще Більший Друг. Карпатська Україна. ЛЕМКІВСЬКИЙ ДІАЛЕКТ. Лемкы. Лемківщына. Мово рідна . Слово рідне. Україна та НАТО. НАЦІОНАЛІЗМ? – НАЦІОНАЛІЗМ!.. Кортка Історія України очима The Observer . «ПУДКАРПАТСЬКА РИПУБЛИКА». ТАВРО ПЕРЕЯСЛАВА НА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Ще одна загублена цивілізація... ЗАКАРПАТТЯ. Закарпатські лемки- наука чи політика?.. Злука чи возз’єднання. Інші Матеріали.





-------
 Історія України: Нариси з Історії України
 Депортація не буває добровільною.
 Історія міста Дніпропетровська.
 Етнічні межі України.
 Етнічність Українців.
 Етнографічні групи українців.
 Гуцульщина.
 Короткий екскурс в Історію Лемків.
 «Брат Старший» — Друг,
 А Істина — Ще Більший Друг.
 Ресурсы
 Ресурсы
 Ресурсы
 Ресурсы
 Ресурсы
 Ресурсы
 Ресурсы
 Ресурсы
 Ресурсы
 Ресурсы
 Редакция
 Поиск

Андреас Каппелер

Мазепинці, малороси, хохли: українці в етнічній ієрархії Російської імперії




Ієрархія за політичною ознакою

 

Лояльність підданих щодо держави та правлячої династії — головний стри­жень Російської імперії. Безпека влади і соціально-політична стабільність були пріоритетами для центру. Тому лояльність неросійського населення околиць ма­ла для нього першочергове значення. З погляду царського уряду становище ет­носів у неофіційній ієрархії залежало від ступеня їхньої лояльності (дійсної або гаданої). Так, наприклад, більшість кочівників, а пізніше поляків і євреїв вважа­лися ненадійними підданими, у той час як до прибалтійських німців, фінів та вірменів до середини XIX століття ставилися як до вірних слуг царя.

У XVII столітті українці сприймалися імперським центром як ненадійні коза­ки (черкеси). Козаки, принаймні певна їх частина, були пов'язані зі степом і то­му вважалися бунтівниками й потенційними зрадниками, як і калмики, кримські татари та інші кочівники2. Часті коливання Богдана Хмельницького і його послідовників у політичній орієнтації між Росією, Річчю Посполитою, Кримським ханством і Османською імперією лише посилювали таку недовіру. Починаючи з XVIII століття центр вважав щонайменше частину українців нело­яльними сепаратистами, мазепинцями.

Недовіра центру до української еліти зменшувалася з поступовою інтеграцією козацьких вищих прошарків гетьманства в російське дворянство. Із середини XVIII століття багато хто з її представників — К. Розумовський, О. Безбородько, П. Завадовський і В. Кочубей — був на службі в государинь та государів Росії. Козаки-бунтівники та мазепинці поступово перетворювалися на малоросів, вірних слуг династії. Так, у першій половині XIX століття в громадській свідомості Росії став переважати позитивний образ малоросів, що сприймалися як колоритний варіант російського народу (3). Незважаючи на підвищення статусу вищих прошарків Гетьманщини в ієрархії лояльності завдяки їхній успішній інтеграції у вищі кола російського товариства, наприкінці XIX століття було відроджено об­раз зрадників-мазепинців, щоб скомпрометувати представників українського національного спрямування і поєднати їх у громадській думці з поляками або австро-угорцями.

У середині XIX століття внизу ієрархічної драбини політичної лояльності бу­ли поляки, євреї, кримські татари, народи Північного Кавказу, а нагорі — фіни, прибалтійські німці та вірмени. Три останніх народи в останні чверті століття один за одним втратили репутацію вірних слуг царя і скотилися з піраміди ло­яльності. Це було зв'язано з поширенням національної ідеї й обумовленою цим ієрархізацією етносів імперії за принципом культури. Українці знову спустили­ся по щаблях ієрархічної драбини. Це було наслідком перших політичних вимог, висунутих українським національним рухом. Відіграв роль і той факт, що ук­раїнці часто розглядалися в тісному зв'язку з поляками, з якими після повстан­ня 1863 р. асоціювався образ зрадників. Невипадково помірні вимоги ук­раїнського національного напрямку одержали назву «польської» або «єзуїтської інтриги». Цей зв'язок із поляками пояснюється становою ієрархією.

 

Сторінки: <1> <2> <3> <4> <5> <Наступна сторінка>

Матеріали, статті з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ.


Джерело: Матеріали, статті з ІСТОРІЇ УКРАЇНИ.

 

 
 



«Космополітичний» Націоналіст ». Козацько-селянські повстання... Депортація не буває добровільною. Історія міста Дніпропетровська. Етнічні межі України. Етнічність Українців. Етнографічні групи українців. Феномен Фольк-Хистори. Гуцульщина. Короткий екскурс в Історію Лемків. «Брат Старший» — Друг, А Істина — Ще Більший Друг. Карпатська Україна. ЛЕМКІВСЬКИЙ ДІАЛЕКТ. Лемкы. Лемківщына. Мово рідна . Слово рідне. Україна та НАТО. НАЦІОНАЛІЗМ? – НАЦІОНАЛІЗМ!.. Кортка Історія України очима The Observer . «ПУДКАРПАТСЬКА РИПУБЛИКА». ТАВРО ПЕРЕЯСЛАВА НА ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Ще одна загублена цивілізація... ЗАКАРПАТТЯ. Закарпатські лемки- наука чи політика?.. Злука чи возз’єднання. Інші Матеріали.




Hosted by uCoz